Сподели
Старий Султан
Grimm Märchen

Старий Султан - Приказка на братя Грим

Време за четене: 6 мин

Був у одного селянина вірний пес; звали його Султаном. Ось зістарівся він, випали в нього зуби, і нічим йому було тепер кусати. Стояв якось селянин із своєю дружиною біля порога й каже:

– А завтра я старого Султана пристрелити збираюсь, став він уже нікуди негідний.

А дружина пожаліла вірного собаку і каже:

– Адже він нам чесно служив стільки років, і нам треба б його годувати тепер із милості.

– Е, що ти кажеш, – сказав чоловік, – видно, у тебе розуму не вистачає. Адже у нього і зубів нема, жоден злодій його не боїться; службу він свою вже відслужив, може собі вбиратися. Коли він служив нам, ми ж його непогано годували.

А бідний пес лежав у цей час, розтягнувшись на сонечку, і все це чув, і стало йому сумно, що завтра його останній день приходить. А був у нього добрий товариш, і був то вовк. Ось пробрався до нього пес увечері і став на долю свою жалітися.

– Слухай, куме, – сказав йому вовк, – заспокойся, вже я тобі в біді допоможу. Я щось придумав. Завтра на світанку хазяїн піде з дружиною сіно косити, а вдома нікому буде залишитися, візьмуть вони із собою свою маленьку дитину. Під час роботи вони кладуть дитину завжди в тінь під кущами. А ти лягай поряд із нею, немов стерегти збираєшся. Я вийду із лісу і вкраду дитину; а ти кинься за мною, немов її віднімати у мене хочеш. Я дитину упущу, і ти принесеш її знов батькам, і вони подумають, що ти її врятував, і вже так будуть тобі вдячні, що не те щоб зле тобі щось зробити, а навпаки, будеш ти у них у великій милості, і ні в чому з того часу тобі відмови не буде.

Ця порада собаці сподобалася; задумано – зроблено.

Як побачив батько, що вовк украв дитину і біжить із нею по полю, він став кричати; але коли старий Султан приніс її назад, почав собаку гладити та казати:

– Тепер я ображати тебе не буду, будеш ти до самої смерті годуватися у мене з милості.

І каже він дружині:

– Йди скоріше додому і навари старому Султану смачної юшки, адже кусати йому важко, та візьми з мого ліжка подушку, я дарую її Султану, нехай він на ній спить.

І з того часу стало жити старому Султану так добре, що краще й бажати було нічого.

Приходить після того невдовзі вовк його навідати, і зрадів він, що все так добре вийшло.

– Ну, куме, – каже він, – доведеться тобі разок удати, немов ти нічого не бачиш, а я вже якось вкраду у твого хазяїна жирну овечку. Якщо в наш час жити сам для себе, нам важко прийдеться.

– Ні, вже на це ти не розраховуй, – відповів пес, – моєму хазяїну я залишуся вірним, на таке діло я не згоден.

Подумав вовк, що це він просто так каже, і підкрався вночі, щоб вівцю вкрасти. Але вірний Султан розголосив хазяїну про задум вовка, і той підстеріг його і добре нам’яв йому боки. Але вовку вдалося вирватися, і він крикнув собаці:

– Почекай, поганий товаришу, ти про це ще пожалкуєш!

Наступного ранку послав вовк дику свиню й наказав їй визвати пса в ліс, щоб там вирішити діло. І нікого не знайшов старий Султан собі на допомогу, окрім кішки, та й та була без однієї ноги. Ось вийшли вони разом, і закульгала бідна кішка в ліс і від болю підняла свій хвіст угору.

А вовк з товаришем був уже на місці. Побачили вони, що противники йдуть до них назустріч, і здалося їм, немов пес із собою шаблю несе, – це вони піднятий хвіст кішки з шаблею переплутали. А кульгала нещасна кішка на трьох ногах, і вони подумали, що вона підіймає кожного разу камінь, щоб у них кинути. І стало їм страшно: забралася дика свиня в листя, а вовк на дерево стрибнув.

Підійшли собака з кішкою, бачать – нікого нема, і вони дуже здивувалися. Але дика свиня не могла вся у листя заховатися, – вуха у неї стирчали назовні. Озирнулася кішка уважно по сторонах, а тут свиня раптом вухами почала рухати. Подумала кішка, що це миша ворушиться, і як стрибне на неї, і сильно-сильно її вкусила. Піднялася свиня, голосно виючи, кинулася світ за очі бігти і кричить:

– Он на дереві сидить у всьому винуватий!

Подивилися кішка та собака вгору й побачили там вовка, і стало тому соромно, що він себе таким боягузом показав, і заключив він тоді із собакою мир.

== Читать на русском языке ==

LanguagesУчете езици. Щракнете два пъти върху дума.Учете езици в контекст с Childstories.org и Deepl.com.

Информация за научен анализ

Показател
Стойност
НомерKHM 48
ПреводиEN, ZH, ES, FR, RU, UA, CZ, PT, JA, DE, VI, TR, IT, PL, NL, DA
Индекс на четимост по Björnsson36,8
Брой знаци4.009
Брой букви3.134
Брой изречения42
Брой думи710
Среден брой думи на изречение16,90
Думи с повече от 6 букви141
Процент дълги думи19,9%
Соотношение типов и токенов (TTR)0,558
Скользящее среднее соотношения типов и токенов (MATTR)0,874
Мера текстовой лексической разнообразности (MTLD)165,9
Гапаксы296
Средняя длина слова4,42
Медиана длины предложения15,5
90-й перцентиль длины предложения24,9
Брой срички1.256
Среден брой срички на дума1,77
Думи с три срички135
Процент думи с три срички19,0%
Доля прямой речи0,0%
Сложность предложений2,29
Связки0
Референциальная связность0,019
Кандидаты персонажей/именСултан (3), Султану (3)
Сеть совместной встречаемости персонажейнет
Въпроси, коментари или впечатления?

Най-четени приказки

Авторски права © 2026 -   За нас | Защита на данните|  Всички права запазени Powered by childstories.org

Keine Internetverbindung


Sie sind nicht mit dem Internet verbunden. Bitte überprüfen Sie Ihre Netzwerkverbindung.


Versuchen Sie Folgendes:


  • 1. Prüfen Sie Ihr Netzwerkkabel, ihren Router oder Ihr Smartphone

  • 2. Aktivieren Sie ihre Mobile Daten -oder WLAN-Verbindung erneut

  • 3. Prüfen Sie das Signal an Ihrem Standort

  • 4. Führen Sie eine Netzwerkdiagnose durch